Список бажань

Ваш список бажань порожній. Перейти до каталогу?

Ескалонське танго

30.05.2024

Дорогі друзі! Усі три книги роману "Втеча на ривок" у перекладі українською опубліковані на сайті повністю. Також на сайті з'явилося видання-омнібус - тобто усі три книги — "Клинки Ойкумени", "Привиди Ойкумени" та "Ангели Ойкумени" — разом, в один клік.

pobeg_ua_cover-0-0-0-0-1716907865.jpg

Отака проста новина, а яка колосальна робота стоїть за нею! Чудова перекладачка Лорина Філоненко, геній працездатності. Ну й автори долучилися, не без того.

Незабаром на сайті буде й п'ята трилогія "Блудний син", чекайте! Ну й загалом кипить подальша робота з перекладами: "Маг у Законі", "Циклоп", "Месія очищує диск", "Сильні", й не тільки.

От і добре. Робота – то дуже добре.

Эскалонское танго

Федеріко (грає на гітарі):
В спекотнім небі
    палає сонце,
В бурхливім морі
    гуляють хвилі,
В жіночім серці
    панує насміх,
В жіночім серці
    ні хвиль, ні сонця,
У чоловіка
    в душі сум’яття,
Шлях чоловіка –
    бої та війни,
Йому, скажіть-но,
    знайти де спокій?
Ах, спокій де знайти?!

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі,
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

Федеріко (грає на гітарі):
Скаче вершник
    до гір далеких,
Плащ злітає
    нічною тінню,
Сеньйорита
    з балкона стежить,
Чорне віяло
    пурха жваво,
Ти скажи мені,
    сеньйорито,
Що за сльози
    твій зір туманять,
Що за пристрасть
    в полон забрала?
Ах, спокій де знайти?!

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі,
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

Федеріко (грає на гітарі): Над могилою
    вʼється ворон,
В тихім склепі
    темно й курно,
Було сонце –
    згасло сонце,
Були хвилі –
    тепер пустеля.
Миша-пам’ять
    в кутку скребеться,
Підбирає
    сухі крихтини,
Де той спокій?
    І смерть не принесла.
Ах, спокій де знайти?!

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі,
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!



Виникло у читача питания (див. мій попередній допис за сьогодні): на яку мелодію звучить перше танго з роману "Втеча на ривок"?
Не встаючи з місця, я трохи наспівав це танго на мотив відомого танго "Кумпарсіта". Запис суто домашній, з першого разу, a capella на диктофон. Отже, не Паваротті.
Але якесь уявлення про мелодію, може, й дасть.
А якщо хтось заспіває краще, та ще й запише, то буде взагалі чудово.

А ось це вже – творчість читачів. Dmytro Gelevera зробив запис пісні з роману Г. Л. Олді "Втеча на ривок".

Проєкт Alan Turing Orchestra виріс перш за все з поетичного насіння. Тому не дивно, що перша колаборація ("совмєстка") вийшла не з музикантами, а з поетами-письменниками Henry Lion Oldie та Oleg Ladyzhensky. Фантазували, як звучала б серенада (в перекладі Лорина Філоненко) з роману "Втеча на ривок".
Було декілька варіантів з універсальним джазом, потім мій улюблений жіночий хіп-хоп (в якому я можу вже аранжувати телефонний довідник) та навіть психоделічний блюз-фанк.
Та оскільки серенада входить в цикл "Космічна симфонія", то вирішив зупинитись на space pop варіанті. Вперше шаманю під чужі вірші. Як і вперше роблю двовокальні дуети, щоб відповідати духу першоджерела.

pobeg1_02-0-0-0-0-1718544075.jpg

Друге танго з роману Г. Л. Олді "Втеча на ривок", к книги "Привиди Ойкумени" (переклад Лорини Тесленко):

Федеріко (грає на гітарі):
В горніх висях
    звучать молитви,
В прірвах пекла –
    глухі ридання,
В серці жінки –
    всі арфи раю,
В серці жінки –
    всі муки пекла,
Шлях чоловіка –
    вогні та битви,
Ціль чоловіка –
    піти достойно,
Йому, скажіть-но,
    знайти де спокій?
Ах, спокій де знайти?

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі,
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

Федеріко (грає на гітарі):
У житті ж бо –
    суцільні танці,
Після смерті –
    суцільні танці,
Смерть з життям
    закружляли в танці,
Всі танцюють:
    господь, диявол,
Сеньйорито,
    торкнись вустами,
Перш ніж я
    розлучусь з тобою,
Перш ніж нам
    подарують спокій!
Ах, спокій де знайти?

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі,
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

Федеріко (грає на гітарі):
Білий лицар –
    перо голубки,
Чорний ангел –
    смола геєни,
Тіні – в танці,
    безмовний танець,
Чорний контур
    і вапна біла.
Стара люлька
    повита димом,
Голос бурі
    із шалу піни,
Спокій-щезник,
    нема його ніде!
Ах, спокій де знайти?

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі,
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

podeg2_07-0-0-0-0-1718544348.jpg

Третє танго (з книги "Ангели Ойкумени"):

Федеріко (грає на гітарі):
Скаче вершник
    до гір далеких,
Сеньйорита
    з балкона стежить,
Скаче вершник
    знов до балкона,
Сеньйорита
    спішить назустріч,
Час залишив –
    рядки лишились,
Час скінчився –
    ні день, ні вечір,
А нам, скажіть-но,
    знайти де спокій?
Ах, спокій де знайти?

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі,
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

Федеріко (грає на гітарі):
На смерть вершник
    коня замучить,
Сеньйорита
    підметки стопче,
Не зійтись їм
    на цьому світі,
Не зійтись їм
    за краєм гробу,
В цьому танці –
    о, ритм агоній! –
В цьому танці –
    о, почерк смерті! –
В цьому танці
    їм спокою нема.
Ах, де знайти спокій?

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

Федеріко (грає на гітарі):
Ніч упала,
    тече чорнило,
Встав і ранок,
    папір біленький,
День маячить
    пером гусиним,
Пише час,
    а Господь читає.
Чи є спокій
    без стрічі милих?
Чи є спокій
    без блиску шпаги?
Рай чи пекло –
    й там спокою нема.
Ах, де знайти спокій?

Кончита (танцює, стукає кастаньєтами):
А любов
    танцює в небі
Вінчає хвилю
    білий гребінь,
Літає, та сміється,
    та в руки не дається,
Не взять її ніяк!
О Ескалоно, де твоє вино?

pobeg3_09-0-0-0-0-1718544703.jpg