Я і мої робот

15.04.2025

Дорогі друзі!
Нарешті вийшла у світ Антологія сучасної української наукової фантастики "Я і мої роботи", яку ми уклали на замовлення видавництва "Фоліо".
Серед авторів антології близько третини - наші воїни, які билися й б'ються з ворогом на фронті, хто лежав у шпиталях після поранення, та ще й не першого. Є й волонтери, що ганяють автівки з заходу на схід. Є й ті, хто живе у прифронтових містах під постійними обстрілами. В цих умовах письменники редагували, а дехто й писав свої оповідання для антології. Було моторошно, коли хтось з них день чи два не відповідав на лист щодо видавничих справ. А потім приходила відповідь: "Перепрошую, не було зв'язку, був на завданні..."
І відлягало від серця: живий!
Живіть довго й щасливо, друзі! Нам ще не одну книгу робити разом!

Склад антології:

• «Шляхи в майбутнє» (передмова укладачів). Дмитро Громов і Олег Ладиженський (Г. Л. Олді)
• Поль Донець: «Помилилися дверима»
• Антон Фарб: «Електра»
• Ганна Міхалевська: «Лабіринт Емиля»
• Володимир Єшкілєв: «Банка» (з історій Володіння)
• Сергій Пальцун: «Перлина Тангароа»
• Олег Росткович: «Я і мої роботи»
• Андрій Вахлаєв-Висоцький: «Межа потужності»
• Андрій Пехник: «Коректор»
• Валерій Верховський: «Мої джини»
• Радій Радутний: «Що ви знаєте про мертвих водолазів?»
• Сергій Герасимов: «Осінній канібалізм»
• Станіслав Шульга: «Хібра»
• Дмитро Висоцький: «Кіптява»
• Григорій Швиденко: «Інкубатор»
• Ян Валетов: «Таксі без виклику»
• Алекс Шварцман: «Румспринга в Санжейці»
• Олександр Лоуренс: «На кремнієвих берегах»
• Андрій Дашков: «Не засмучений, поки підключений»
• Генрі Лайон Олді: «Майбутнє»

Знайти антологію можна на сайті видавництва "Фоліо". Ласкаво просимо!

До Антології сучасної української наукової фантастики увійшли 19 новел українських письменників.
Укладачі збірки Дмитро Громов і Олег Ладиженський (Г. Л. Олді) зазначають, що темами багатьох оповідань Антології є віртуальна реальність, штучний інтелект, нейромережі та цифрові технології. Такі тенденції спостерігаються в усьому світі й було б дивно, якби вони не знайшли відображення у творах сучасної наукової фантастики.
Автори підіймають й інші проблеми, інші теми: війна та післявоєнний устрій України та світу, «зайва людина» та пошук свого місця в новому житті, рабство та свобода, відповідальність та взаєморозуміння.
Майже третина творів цієї Антології написана воїнами ЗСУ, що зараз боронять нашу країну.

О нас пишут

Зі статті Івана Синенко "ЩО ПОЧИТАТИ? ГЕНРІ ЛАЙОН ОЛДІ. ХАРКІВСЬКИЙ ДУЕТ":

"Хто може передбачити майбутнє? У якій історії ми живемо? Та кого з українських фантастів номінували на британську премію BSFA?
Цього року на престижну британську премію «British Science Fiction Association Award» номінували українське оповідання. Твір «Невідомий художник» був номінований на премію у категорії «Найкраще оповідання у перекладі».
У графі «Автор» значиться «Генрі Лайон Олді». За цим псевдонімом ховаються двоє харківських фантастів: Дмитро Громов і Олег Ладиженський.
«Фантасти не передбачають майбутнє, — казав у інтерв’ю Олег Ладиженський, — коли письменник-фантаст моделює майбутнє, він лише додумує до кінця наявні тенденції, викладаючи їх у художній формі».
Проте, одного разу передбачити майбутнє їм, на жаль, вдалося – у романі «Нам тут жити», завершеному у 1998, до Харкова вторгається танкова колона з боку Бєлгорода".

Новинки

Цикл Г. Л. Олді «ПРО ЩО МОВЧАВ ГОМЕР» (зі збірки «Еллада») опублікований повністю, усі п’ятнадцять оповідань єдиною позицією в один клік!

— Війну закінчувати час?
Лаокоон про всяк випадок кивнув головою.
— Молодець, — похвалив Аполлон. — Схоплюєш на льоту. А як ми закінчимо війну, якщо у нас стіни?
— Стіни, — погодився Лаокоон. — Які стіни?
Він завжди підозрював, що божественний зв'язок причин і наслідків недоступний для простих смертних.
— Ваші стіни, мури троянські. Хто їх зводив?
— Ти, сріблолукий! — цю історію, на щастя, Лаокоон знав. — Ти й могутній тілом Посейдон.
Земля хитнулася: так, трохи.
— Зводив він! — долинув звідкись бас Посейдона. — Цей твій сріблолукий овець пас, поки я, могутній тілом, на будівництві надривався! Як останній раб, каміння тягав! А наш красень овець і німф випасав, у тінечку прохолоджувався... Будівельник!
— Хто тобі розчин носив? — обурився Аполлон. — Ні, ти скажи, хто?
Посейдон не відповів.
— Дядько зараз у місті, у палаці Пріама, — пояснив Аполлон, показуючи рукою напрямок. — З вашим царем тлумачить. Адже війну треба закінчувати?
— Треба, — підтвердив Лаокоон.
— А що у нас?
— У нас стіни.
— Ось! Незламні, зведені богами стіни.
— Розчин він носив… — долинуло здалеку.
Аполлон вдав, що оглух.
— Ти чув? — спитав він у Лаокоона.
— Ні, — квапливо відповів той. — Ні звуку.
— Бачив?
— Ні в якому разі.
— А-а, — Аполлон ляснув себе рукою по лобі. — Зовсім забув, що ти не маєш божественного зору. Ось, дивись!
І плюнув на порожній постамент. Ось так узяв і плюнув.

А також з’явилася повна аудіо-версія циклу.

Двотомний роман "Золотий лук" повністю опублікований і доступний єдиною позицією, обидва томи разом, як то кажуть "в один клик". Переклад Галини Панченко, яка до того зробила також переклади інших романів з "Ахейського циклу": "Герой має бути один", "Одіссей, син Лаерта" та "Онук Персея". Внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна.

Ласкаво просимо до Еллади!

Якщо мене й запам'ятають, то завдяки Химері.
Я був залучений у коло людей і богів, коней і чудовиськ. Залучений, ув'язнений, у ньому жив і бився, страждав і радів, обертався, повертався. Воно рідшає з кожним роком, це коло. Хтось помер, хтось, нездатний померти, дав мені спокій. Але головне, всі вони, живі й мертві, смертні й безсмертні, втрачають зв'язок зі мною в пам'яті народу, яка й без того вразлива для часу та пліток. Золоті ланцюги рвуться один за одним.
Забувають про тих, забувають про цих.
Главк та Еврімеда? Хто без довгих роздумів, без допомоги сивобородих мудреців, знавців усього на світі, згадає імена моїх названих батьків? Їхній зв'язок зі мною зів'яв, втратив значення. Сізіф? Де дідусева гора та де моє небо?! Пірен? Деліад? Алкімен? Я залишився без братів. Гермій? Немає сенсу навіть згадувати. Так-сяк спливає Афіна. Трохи краще – Пегас. Мої власні дружина й діти тонуть в імлі, йдуть на дно забуття.
Беллерофонт, кажуть вони. І додають – Химера. Химера, кажуть вони. І додають – Беллерофонт. Навіть ім'я моє забуте. Гіппоной? Хто такий цей Гіппоной? Певно, конюх у Коринфі. Ефіра? Колишня назва міста канула в Лету. «Не кожному дано побувати в Коринфі!» – ось що кажуть від Фів до Пілоса.

Підсумки

На сайті опубліковано українською наступні твори:

• усе нове за три роки з гаком, включаючи роман "Чорна поземка", повісті "Калі-юга" та "Орфей і Еврідіка", й цикл "Про що мовчав Гомер" у авторському перекладі;
• епопея "Ойкумена" (п'ятнадцять книг);
• Ахейський цикл ( романи-дилогії "Герой має бути один", "Одіссей, син Лаерта", "Онук Персея" та "Золотий лук");
• "Шлях Меча" (у новій редакції, узгодженій з іншими романами Кабірського циклу);
• частина творів Реттійського циклу, але зараз робляться нові переклади та нове редагування вже перекладеного з узгодженням матеріалу по всьому циклу;
• купа збірок віршів;
• багато чого вже перекладено (не менше, ніж опубліковано), але ще не викладено за браком часу. Нічого, все буде.

Щиро дякуємо нашим чудовим перекладачкам Лорині Філоненко та Галині Панченко! Щодо творів, написаних з початку 2022-го року, то там вже ми й самі долучилися.

Такі справи.

Стихи

Говорив семпай кохаю:
"Я тебе, кохай, кохаю!"
Той: "Хоч поважаю це я,
Краще ти кохай сенсея!"

* * *

ПОЛЕЗНЫЕ СОВЕТЫ

Не пишите "Я считаю...",
А пишите "Мы считаем...",
Не пишите "Мне известно...",
А пишите "Всем известно..."

И любая ахинея
Сразу станет откровеньем,
Поднимая к небу знамя
Множественного числа.