Я візьму сам
25.11.2025
Сьогодні авторський сайт «Світ Олді» представляє благодійну публікацію роману «Я візьму сам» у перекладі українською. Цей роман входить до «Кабірського циклу» разом з романами «Шлях Меча» та «Дайте їм померти».
Переклад зробила Лорина Філоненко. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Юрія Платова.
Перед нами – поема. Адже аль-Мутанаббі, головний герой роману - поет, нехай навіть меч його вражає без промаху; а життя поета - це його пісня. Але крім того, поет і сам Олді - читаючи роман, не помічаєш різниці між прозою, що плавно ллється, і мірним ритмом східних віршів. "Я візьму сам" - блискуча алегорична поема про долю еміра та чи не шахиншаха, який відкинув меч, щоб увійти в історію як поет. Тому що меч - наслання, надіслане чорною магією фарра; і як не завойовуй Кабір мечем, це не пожвавить замкнених у ньому маріонеток.
Частина отриманих коштів традиційно піде на благодійні волонтерські цілі. Адміністрація сайту встановила на книгу кілька цін. У всіх зараз різні фінансові обставини, тому вибирайте ту, яка вам по кишені.

КАСИДА ВІДЧАЮ
Від пророків великих ідей до пороків безликих людей,
Ні хвилина, ні день — маячня, аж гуде, нині, завтра, завжди, деінде.
Від вогню машрафійських клинків аж до юшки з кістлявих граків.
Запитають: «Ти з ким?», то кажи: «Ані з ким!» Сучу долю цілуй залюбки!
Оте волання у пустелі —
Моя скорбота:
Я став державник і святенник,
Я стану богом,
У скруті серце, розум стигне,
Душа убога…
Прощайте, віск тече
З колишньої свічі!
Від учених, поетів, бійців до копчених під пиво рибців,
Від героїв-батьків до дітей-шахраїв — Божий промисел, ось твоя ціль?
Добре мати багато води! Труп в колодязі? Досить байди!
Запитають: «Куди?», говори: «Нікуди!», бо ця правда веде до біди.
Іде назначений День Гніву,
Іде День Страху:
Я нині скеля, небо, ніва,
Я стану прахом,
Сапфір я персня, скибка хліба,
Купець і пряха…
Прощайте, любі:
Судний День не осудив!
Хай хоч олово в пельку заллють, кинуть очі мої воронню —
Як умію, встаю, і беру, і даю; як умію, над вами сміюсь.
Від початку йдемо до кінця. Що за краєм? Спитай у мерця.
Каторжанин і цар, блиск кайданів й вінця — нісенітниця. Хтивість скопця.
Пороги раю, двері аду,
Шляхи спасіння —
Ликуй в труні, мовчазне падло,
До воскресіння!
Я — холоднеча снігопаду,
Я — день весінній…
Прощайте, любі:
Йду за долею митця!
Інші способи допомогти без покупки книги можна знайти на сторінці "Подяка".
Допомога