Коли герой приходить - Все буває

01.06.2025

Враження читача вид роману Г. Л. Олді «Золотий лук» («Книга 1. Коли герой приходить» та «Книга 2. Все буває»).

SanchezD:

Свого часу перед анонсом нової книжки в Ахейському циклі автори провели опитування серед читачів, мовляв, про кого ви думаєте буде нова книжка. Тоді я написав, що дуже хотілося б побачити те, що відбувається, очима когось з Олімпійської Сім'ї, хоч і розумію, що таке навряд чи буде - не той формат у циклу. Як же я був здивований, коли до середини першого тому «Золотого лука» усвідомив, що моє бажання цілком здійснилося в цьому романі. Якщо не половина, то третина подій, що відбуваються, описується очима богів - Афіни і Гермеса, показано їхні переживання, мотивацію, ставлення один до одного і смертних. Це було й раніше, але більше фоном. Хіба що події кілька разів показувалися з перспективи Гермеса й Аїда, але це теж було якось відсторонено, наче ми спостерігали за ними збоку. Тут же боги є безпосередньо оповідачами, деякі події показані їхніми очима. А в якийсь момент місцем дії ненадовго стане Олімп. Мені здається, це безпосередньо пов'язано з тим, що Золотий лук - найраніший за часом дії роман із циклу. Боги тут ще не так сильно віддалилися від людей, а їхнє пряме втручання в життя людей тут набагато сильніше відчувається, ніж навіть у «Герої», - вони ще не бояться спускатися з Олімпу і вирішувати свої проблеми своїми ж руками, а не вдаючись до посередників серед людей.
Втім, історія Беллерофонта цікава не менше ніж божественні відгалуження. Я не великий знавець цієї частини грецької міфології, тому кожен сюжетний поворот мною сприймається з великим подивом. І як мені здається, оригінальний міф тут переробили набагато більше, ніж у «Герої» або «Одіссеї», не змінюючи, втім, основної сюжетної канви.

Тимолеонт:

Як і завжди в Олді - логічне й послідовне продовження першої частини. Дитина на початку, юнак, що стрімко дорослішає, - тут. Беллерофонт уже має чіткі та ясні цілі, знає, чого він хоче і до чого прагне. Не без сумнівів і вагань, але все ж таки...
Чудово й те, що філософія та ідеї першої частини так само отримують закономірний розвиток, хоч автори й підносять деякі сюрпризи! А Афіна... Вона чинить рівно так, як і мала вчинити. Любителі античної міфології не зустрінуть особливих сюрпризів, але й у такому разі книжка візьме «саспенсом», що нагнітається, очікуванням, що ось-ось станеться неминуче.