Втікач
23.07.2024
Дорогі друзі!
Сьогодні авторський сайт «Світ Олді» розпочинає пролонговану публікацію книги «Втікач» — другої частини роману-трилогії «Блудний син», п'ятого з епопеї «Ойкумена» — у перекладі українською. Переклад зробила Лорина Тесленко (Філоненко), яка раніше переклала романи-трилогії «Ойкумена», «Місту та світу», «Дикуни Ойкумени» та «Втеча на ривок». Малюнок на обкладинці Володимира Бондаря, внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна.
Ласкаво просимо до Ойкумени!
Частина отриманих коштів піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у війні, що розв'язана Росією: ліки, продукти, їх доставлення тощо. Адміністрація сайту встановила на книгу кілька цін. У всіх зараз різні фінансові обставини, тому вибирайте ту, яка вам по кишені.
Ойкумена на порозі війни. Три могутні цивілізації стягують бойові флотилії до місця майбутньої битви. Аскети-брамайни, вовки Великої Помпілії та Ларгітас, флагман технічного прогресу – всі готові вчепитися один одному в горлянку.
Причина розбрату – маленький хлопчик, диво із чудес. Навіть антиси, велетні космосу, що гуляють пішки між зірками, порушують свій нейтралітет.
Змови, інтриги, політичні скандали, секретні операції, а в підземному бункері батько та син вибудовують тендітну драбинку довіри та кохання. Куди приведуть їх ці сходи? Невже в небо?
Що далі? Всесвіту ніколи не бути колишнім.
До вашої уваги пропонується пролог, а також перший і другий розділи: «ВИ Й НІХТО ІНШИЙ або ЯКЩО НЕПРИЄМНІСТЬ ВИКЛЮЧЕНА» та «Я ПРИЙМАЛА ВАШІ ПОЛОГИ або ГОТОВІ ВСТУПИТИ В БІЙ». Періодичність подальшої публікації: чотири розділи на тиждень, по два у вівторок та п'ятницю. Завершення підписки планується наприкінці червня 2024 р. Після цього книга буде доступна в повному обсязі.
Доріжка, викладена триколірною брекчією, ледь чутно поскрипувала під ногами. Не зменшуючи кроку, Тиран простягнув руку й погладив пухнасту лапу глянцево-зеленої інверси. На дотик хвоя була м'якою, шовковистою.
– Сюди, будь ласка.
Вони перейшли місток: ажурну дугу над штучним струмком. На вигляд іграшковий, не здатний витримати навіть вагу п'ятирічної дитини, місток спокійно пропустив би штурмовий танк, навіть не похитнувшись.
– Прошу вас.
Тиран відступив убік, даючи дорогу начальству.
Альтанка, куди вони ввійшли, нагадувала багаття. Темне полум'я осіннього плюща охоплювало її цілком. Пробиваючись крізь завісу листя, сонце забарвлювало людей у похмурий багрянець.
– Сідайте.
Ротангова лавка прогнулася під вагою генерал-лейтенанта ван Цвольфа.
– Навіщо? – буркотливо запитав шеф Управління. – Навіщо вам знадобилося прилітати сюди особисто? Навіщо ви витягли мене з кабінету в парк? Ми чудово могли зв'язатися звичайним способом...
– Будьте люб'язні, увімкніть конфідент-поле.
Не чекаючи реакції начальства, Тиран активував конфідент-режим на своєму комунікаторі. Секунду повагавшись, ван Цвольф зробив те саме. Генерал-лейтенант був буркотуном, але дурнем він не був. Якщо Ян Бреслау не хоче розмовляти в кабінеті, виганяючи шефа в парк, якщо він вважає, що одного конфідента замало, й наполягає на подвійному покритті – розмова піде серйозна, то краще швидше дійти до суті, аніж витрачати час на марні сперечання.
Про перекладачку.
Лорина Тесленко (Філоненко Лорина Діодорівна) – членкиня Запорізької обласної організації НСПУ, голова запорізького літературного об’єднання «Пошук» ім. Миколи Лиходіда.
Закінчила Севастопольський приладобудівний інститут (1965 – 1970). Була в редакційній раді Всеукраїнського журналу «Хортиця» (м. Запоріжжя).
Була одним з редакторів альманаху сучасної української поезії «Вілаг почуттів» (Ужгород) і антології творів бердянських літераторів «Вітрила натхнення», редагувала багато антологій, альманахів, збірок прози та поезії запорізьких авторів.
Авторка кількох збірок поезій.
Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".