Ватажок
17.10.2023
Дорогі друзі!
Сьогодні авторський сайт «Світ Олді» розпочинає пролонговану публікацію книги «Ватажок» — другої частини добре відомого вам роману-трилогії «Дикуни Ойкумени», третього з епопеї «Ойкумена» — у перекладі українською. Переклад зробила Лорина Тесленко (Філоненко), яка раніше переклала романи-трилогії «Ойкумена» і «Місту та світу».
Ласкаво просимо до Ойкумени!
Частина отриманих коштів піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у війні, що розв'язана Росією: ліки, продукти, їх доставлення тощо. Адміністрація сайту встановила на книгу кілька цін. У всіх зараз різні фінансові обставини, тому вибирайте ту, яка вам по кишені.
Астлантіда, світ енергетів-вбивць, у кільці ескадр Ойкумени. Рада Галактичної Ліги сперечається до хрипоти: як вчинити з упертим Островом Чапель? Три рішення – карантин, знищення та насильницька технологізація – мають свої плюси та мінуси. На кону – доля цілої раси. Контр-адмірал Ван дер Вейден виконає будь-який наказ: рознесе Астлантіду на шматки, висадить на планету десант або стане броньованим кордоном на межах системи.
У розпал суперечки на Тішрі – планету, де базується Рада Ліги – прибуває обер-центуріон Марк Тумідус. Все нове, з голочки: око, звання, орден, цілі та гроші. Колишньою залишилася лише вовча натура помпіліанця. Втім, чистота раси молодого офіцера з деяких пір викликає сумніви.
До вашої уваги пропонується пролог, а також перший і другий розділи: «ПОВЕРНЕННЯ ГЕРОЯ» і «СЕЗОН ПОЛЮВАННЯ НА ЧАПЕЛЬ». Періодичність подальшої публікації: чотири розділи на тиждень, по два у вівторок та п'ятницю. Завершення підписки орієнтовно планується в кінці жовтня 2023 р. Після цього книга буде доступна в повному обсязі.
Я вдома, подумав Марк. Тренг, Тишрі; та хоч Ломбеджі! Яка різниця? Я вдома, в Ойкумені. Я бачив маму; ось – батько, дядько… «Дім? – глузливо запитав хтось із надр піраміди. – Упевнений?» Астлантида відпускала неохоче. Божевільний Острів Чапель маячив на обрії: у тіні його Марк відповідав на запитання, їв, пив, купався в морі. Уночі, коли тіло й мозок вимагали відпочинку, над ним розчинялася чорнота чужого космосу. У темряві палахкотіло серце, що билося. З протуберанців живої зірки народжувалися п’ятеро: чикчан, кімі, кіб, іік, кан.
Кликали до себе.
Він прокидався в холодному поту. Довго лежав із відкритими очима, дивлячись у стелю. Намагався заснути; рано чи пізно провалювався в забуття. На щастя, серце з’являлося не щоночі.
Про перекладачку.
Лорина Тесленко (Філоненко Лорина Діодорівна) – членкиня Запорізької обласної організації НСПУ, голова запорізького літературного об’єднання «Пошук» ім. Миколи Лиходіда.
Закінчила Севастопольський приладобудівний інститут (1965 – 1970). Була в редакційній раді Всеукраїнського журналу «Хортиця» (м. Запоріжжя).
Була одним з редакторів альманаху сучасної української поезії «Вілаг почуттів» (Ужгород) і антології творів бердянських літераторів «Вітрила натхнення», редагувала багато антологій, альманахів, збірок прози та поезії запорізьких авторів.
Авторка кількох збірок поезій.
Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".
В оформленні використані фотографії космічного телескопа "Джеймс Вебб". А також роботи нейромережі Midjourney.