Три шага вниз
20.06.2024
Мы продолжаем публикацию нового романа Генри Лайона Олди «ЧЕРНАЯ ПОЗЕМКА».
Сегодня вашему вниманию предлагается история восьмая «ТРИ ШАГА ВНИЗ» на двух языках (в авторском переводе), а также аудиозапись в исполнении Олега Ладыженского.
Гроб стоял на двух табуретах.
В моем детстве так выставляли гробы у подъезда для прощания. Позже эта традиция ушла, а может, я просто перестал ее замечать. Выносили табуреты, ставили гроб — открытый, чтобы все желающие могли подойти, посмотреть на холодные, заострившиеся, уже чужие, нездешние черты покойного, заплакать или попрощаться без слез.
Помню, одни клали в гроб цветы, пышные розы или скромные ромашки. Тогда я и узнал, что чётное число цветов — для мертвых. Другие держали букеты в руках, собираясь поехать на кладбище и положить букет на свежую могилу.
Этот гроб стоял закрытым. Крышку прихватили гвоздями, чтобы не соскользнула. Наверное, тот, кто лежал в гробу, не слишком годился для обозрения. Рядом поставили третий табурет с фотографией в рамке: молодой, не старше тридцати, улыбчивый лейтенант. Лицо, что называется, простецкое, на щеках ямочки.
Край фотографии перечеркивала траурная лента.* * *
Труна стояла на двох табуретах.
У моєму дитинстві так виставляли труни біля під'їзду для прощання. Пізніше ця традиція пішла, а може, я просто перестав її помічати. Виносили табурети, ставили труну — відкриту, щоб усі охочі могли підійти, подивитися на холодні, загострені, вже чужі, нетутешні риси покійного, заплакати чи попрощатися без сліз.
Пам'ятаю, одні клали в труну квіти, пишні троянди чи скромні ромашки. Тоді я дізнався, що парна кількість квітів — для мертвих. Інші тримали букети в руках, збираючись поїхати на цвинтар і покласти букет на свіжу могилу.
Ця труна стояла закритою. Кришку прихопили цвяхами, щоб не сковзнула. Напевно, той, хто лежав у труні, не надто годився для огляду. Поруч поставили третій табурет із фотографією в рамці: молодий, не старше за тридцять, усміхнений лейтенант. Обличчя, що називається, простакувате, на щоках ямочки.
Край фотографії перекреслювала жалобна стрічка.
Черно-белые внутренние иллюстрации Александра Семякина. Обложка и оформление - Urszula Helena Kuzma.
Частина зібраних коштів, як завжди, піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у розв'язаній Росією війні.
Адміністрація сайту встановила на збірку декілька різних цін. Вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо один одному, виживаємо разом.
Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".
Часть вырученных средств, как обычно, пойдет на помощь украинцам, пострадавшим от боевых действий в развязанной Россией войне.
Администрация сайта установила на рассказ несколько разных цен. Выбирайте ту, которая вам по карману.
Помогаем друг другу, выживаем вместе.
Помочь без покупки книги можно тут (пожалуйста, пишите комментарии к переводам). Другие способы можно найти на странице "Благодарность".