Повесть о карпе, драконе и журавле
13.04.2026
Дорогие друзья!
Рады сообщить вам, что на сайте только что опубликована новая «Повесть о карпе, драконе и журавле». Это четвертая повесть из новой книги Г. Л. Олди «Карп, дракон и журавль: Книга 1. Луна в тумане», которая продолжает цикл «ЧИСТАЯ ЗЕМЛЯ». Вас ждет новая встреча с дознавателем службы Карпа-и-Дракона Торюмоном Рэйденом, альтернативная Япония конца XVII века, фэнтези, детектив — и срочный вызов на остров с двумя именами, о котором Рэйден практически ничего не знает!
Книгу составили четыре повести, написанные в 2025-м году. «Повесть о китайском попрыгунчике», «Повесть о молодом старьевщике» и «Повесть о преступном молении» уже были опубликованы на сайте ранее. Представляем вам финальную «Повесть о карпе, драконе и журавле»!
Картина на обложке — Утагава Кунисада (он же Утагава Тоёкуни III), 1853 г. Внутренние черно-белые иллюстрации Александра Семякина.
Добро пожаловать в Чистую Землю!
— Ты сперва в дом княжича загляни, — посоветовал Рю. — Увидишь, что там, и все поймешь. Может, и не надо никому ничего докладывать.
— Тоже верно, — согласился Тиба. — Может, и не надо.
И быстрым шагом направился к дому, где жил Симадзу Мунэнобу.
Когда он зашел в жилище, предварительно окликнув княжича и не получив ответа, то в самом скором времени вся усадьба, от ворот до дальней кухни, услышала, как кричит мужчина. Тиба Тода вопил так, что у каждого, кто лишился сна, холодок пробежал по спине, а все волоски на теле встали дыбом. Люди горохом посыпались наружу, не успев сменить ночные кимоно на более достойную одежду, — шпильками волосы заколоть, и то не успели! — а Тиба все кричал и кричал.
В дом, однако, никто зайти не решился. Стояли во дворе, переминались с ноги на ногу; вздыхали, боясь проронить слово. Ждали дзайбана, и он пришел.
— Что такое? — взойдя на веранду, спросил господин Кабаяма.
— Беда! — отозвался Тиба. — Великая беда!
Господин Кабаяма шагнул в спальню княжича — и откликнулся эхом:
— Беда! Великая беда!
— Нож! — громко спросил Тиба. — Нож убрать или пусть лежит?
Господин Кабаяма долго молчал. Его молчание прерывалось лишь бормотанием женщины и хриплым дыханием стражника. Похоже, если бы Тиба задал свой вопрос тише, так, чтобы не услышала толпа во дворе, то дзайбан велел бы прибрать нож куда подальше и забыть о нем. Но Тиба и не подумал понизить голос, а это все меняло.
— Не трогать! — велел господин Кабаяма. — Ничего не трогать, пусть лежит, как есть. Слуг не пускать, уборки не делать. Все только с моего дозволения. Ясно?
— Слушаюсь! — гаркнул Тиба.
Женщина заплакала.
Дорогі друзі!
З радістю повідомляємо вам, що на сайті щойно опубліковано нову «Повість про коропа, дракона та журавля». Це третя повість із нової книги Г. Л. Олді «Короп, дракон і журавель: Книга 1. Місяць у тумані», яка продовжує цикл «ЧИСТА ЗЕМЛЯ». На вас чекає нова зустріч із дізнавачем служби Коропа-і-Дракона Торюмоном Рейденом, альтернативна Японія кінця XVII століття, фентезі, детектив — і терміновий виклик на острів із двома іменами, про який Рейден практично нічого не знає!
Книгу склали чотири повісті, написані у 2025-му році. «Повість про китайського стрибуна», «Повість про молодого лахмітника» та «Повість про злочинне моління» вже були опубліковані на сайті раніше. Представляємо вам фінальну «Повість про коропа, дракона та журавля»!
Картина на обкладинці — Утаґава Кунісада (він же Утаґава Тойокуні III), 1853 р. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна.
Ласкаво просимо в Чисту Землю!
— Ти спершу в будинок княжича зазирни, — порадив Рю. — Побачиш, що там, і все зрозумієш. Може, й не треба нікому нічого доповідати.
— Теж правильно, — погодився Тіба. — Може, й не треба.
Й швидким кроком попрямував до будинку, де жив Сімадзу Муненобу.
Коли він зайшов до оселі, попередньо окликнувши княжича й не отримавши відповіді, то незабаром вся садиба, від воріт до дальньої кухні, почула, як кричить чоловік. Тіба Тода волав так, що в кожного, хто позбувся сну, холодок пробіг спиною, а всі волосинки на тілі встали дибки. Люди горохом посипалися назовні, не встигнувши змінити нічні кімоно на більш гідний одяг, — шпильками волосся заколоти, й то не встигли! — а Тіба все кричав і кричав.
До хати, однак, ніхто зайти не наважився. Стояли у дворі, переминалися з ноги на ногу; зітхали, боячись промовити слово. Чекали дзайбана, й він прийшов.
— Що таке? — зійшовши на веранду, запитав пан Кабаяма.
— Біда! — відгукнувся Тіба. — Велика біда!
Пан Кабаяма зробив крок у спальню княжича — й відгукнувся луною:
— Біда! Велика біда!
— Ніж! — голосно запитав Тіба. — Ніж прибрати чи нехай лежить?
Пан Кабаяма довго мовчав. Його мовчання переривалося лише бурмотінням жінки та хрипким диханням стражника. Мабуть, якби Тіба поставив своє запитання тихіше, так, щоб не почув натовп на подвір'ї, то дзайбан велів би прибрати ніж якнайдалі й забути про нього. Але Тіба і не подумав понизити голос, а це все змінювало.
— Не чіпати! — велів пан Кабаяма. — Нічого не чіпати, нехай лежить, як є. Слуг не пускати, прибирання не робити. Усе тільки з мого дозволу. Ясно?
— Слухаюся! — гаркнув Тіба.
Жінка заплакала.
Часть вырученных средств пойдет на помощь украинцам, пострадавшим от боевых действий в развязанной Россией войне. Администрация сайта установила на повесть несколько разных цен. Выбирайте ту, которая вам по карману.
Помогаем друг другу, выживаем вместе.
Частина отриманих коштів піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у розв'язаній Росією війні. Адміністрація сайту встановила на повість кілька різних цін. Обирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо одне одному, виживаємо разом.
Помочь без покупки книги можно тут (пожалуйста, пишите комментарии к переводам). Другие способы можно найти на странице "Благодарность".
Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".