Список желаний

Ваш список желаний пуст. Перейти в каталог?

Побочный эффект

18.07.2024

Дорогие друзья! Дорогі друзі!

Представляем вам новый рассказ Генри Лайона Олди на русском и украинском языках (в авторском переводе).

Представляємо вам нове оповідання Генрі Лайона Олді російською та українською мовами (у авторському перекладі).

effect_cover_ua-0-0-0-0-1721130860.jpg

Канонада смолкла — как ножом отрезало. В гулкой, непривычной тишине гуляло фантомное эхо разрывов. Мозг отказывался верить, что все закончилось, по инерции генерируя слуховые галлюцинации.
Ничего на самом деле не закончилось. Все только начиналось.
Ракеты «Джавелинов» заходили на цели. Ракеты «Метеоров» достигли высшей точки траектории. Танки и бэхи слаженно вошли в проходы во вражеских позициях, готовые рвануть в атаку. Фантомное эхо смолкло. Упала тишина, гулкая и звенящая.
Ракеты зависли в небе. Время встало на паузу.
Такое с капитаном случалось — после контузии, полученной шесть месяцев назад. Акустобаротравма что-то сдвинула в мозгу, окружающий мир стал время от времени «подвисать». Капитан успел к этому привыкнуть. Более того — ухитрялся извлекать из «подвисаний» некоторую пользу.
Мир отпечатался фотоснимком запредельной четкости. На снимке проступили детали, какие при других обстоятельствах было бы невозможно разглядеть. Десант покидает броню. Пацаки лезут из окопов, собираясь присоединиться к штурму. Камуфляжная загородка в глубине рощи, на ней нарисованы стволы деревьев. Вот почему роща вчера показалась ему более густой! Смутные контуры техники, укрытой за загородкой…
Что-то отблескивало в небе, в первых лучах солнца, встающего из-за горизонта. Словно между ракетами «Метеоров» натянулась тонкая серебристая паутина.
И никаких подрывных шнуров!
Пауза кончилась.

* * *

Канонада змовкла — як ножем відрізало. У гулкий, незвичній тиші гуляло фантомне відлуння розривів. Мозок відмовлявся вірити, що все закінчилося, за інерцією генеруючи слухові галюцинації.
Нічого насправді не закінчилося. Усе тільки починалося.
Ракети «Джавелінів» заходили на цілі. Ракети «Метеорів» досягли найвищої точки траєкторії. Танки й бехи злагоджено увійшли в проходи у ворожих позиціях, готові рвонути в атаку. Фантомне відлуння змовкло. Впала тиша, гулка й дзвінка.
Ракети зависли в небі. Час став на паузу.
Таке з капітаном траплялося — після контузії, отриманої шість місяців тому. Акустобаротравма щось зрушила в мозку, навколишній світ став час від часу «підвисати». Капітан встиг до цього звикнути. Ба більше — примудрявся отримувати з «підвисань» деяку користь.
Світ закарбувався фотознімком позамежної чіткості. На знімку проступили деталі, які за інших обставин було б неможливо розгледіти. Десант залишає броню. Пацаки лізуть з окопів, збираючись приєднатися до штурму. Камуфляжна загородка в глибині гаю, на ній намальовані стовбури дерев. Ось чому гай учора здався йому густішим! Неясні контури техніки, укритої за загородкою...
Щось відблискувало в небі, у перших променях сонця, що вставало з-за обрію. Немов між ракетами «Метеорів» натягнулася тонка срібляста павутина.
Й жодних підривних шнурів!
Пауза скінчилася.

Вырученные средства пойдут на помощь украинцам, пострадавшим от боевых действий в развязанной Россией войне.

Администрация сайта установила на рассказ несколько разных цен. Выбирайте ту, которая вам по карману. Если же вы хотите оказать более существенную помощь, вы можете приобрести любое количество экземпляров рассказа.

Помогаем друг другу, выживаем вместе.

pobochnij_effect-0-0-0-0-1721130886.jpg


Помочь без покупки книги можно тут (пожалуйста, пишите комментарии к переводам). Другие способы можно найти на странице "Благодарность".

Помощь