Список желаний

Ваш список желаний пуст. Перейти в каталог?

Ну что? 61, однако

06.04.2024

30 марта - день рождения Дмитрия Громова!

Ну что? 61, однако. (Трьома мовами / in three languages)
Дата не круглая, да и война к празднованию дня рождения не особо располагает — и, тем не менее, первый подарок уже есть. Альманах «Huxleў» только что опубликовал первую часть большого интервью с Генри Лайоном Олди — со мной и моим лучшим другом и соавтором Олегом Ладыженским. Интервью на трех языках: украинском, английском и русском. Добро пожаловать! Спасибо Huxleў за подарок!
Ну а у меня ничего особо не изменилось, кроме циферки в личном календаре. Сегодня, несмотря ни на что, скромно отпраздную — а завтра снова за работу, хоть и воскресенье.
Будем жить!

Цитата из интревью:

Дмитро: Нас часто запитують, як наші багаторічні заняття східними єдиноборствами впливають на нашу творчість. У нас є романи, де бойові мистецтва є сюжетоутворювальним елементом.
Крім того, в різних героях присутні різні «шматочки» нас. Їм не обов’язково бути на сто відсотків нами — вони можуть бути гіршими, кращими або взагалі іншими. Зрозуміло, що герой — це не банальний зліпок з автора, а якась композитна особистість. У ній є й випадкові, і навмисно вигадані риси, і щось від наших знайомих. Але неодмінно — щось від нас.
Давно помічено, що літературний герой не «оживає», якщо в ньому хоча б частково не відбивається автор. Це справедливо буквально для будь-якого персонажа — позитивного, негативного, головного чи епізодичного.
Умовно кажучи, якщо в героя не вдихнути душу — він не «оживе». А крім наших з Олегом, ніяких інших, як ви розумієте, у нас немає — ми ж не Господь Бог! Тому героям передаються й деякі наші якості, наше захоплення бойовими мистецтвами, а часом настрій і фізичні риси.

А вот это писатель уже реагирует на поздравления читателей:

Дорогие друзья, спасибо за ваши теплые слова, поздравления и пожелания! Тронут, постараюсь соответствовать. Извините, что не смог всех поблагодарить персонально: ваших поздравлений оказалось столько, что после нескольких сотен моих «дякую», «спасибо» и «thank you» Фейсбук временно отключил мне возможность комментировать. Посты писать могу, а комментарии — нет. Еще 13 часов. Всем еще раз огромное спасибо!

gromov_2024-0-0-0-0-1712314087.jpg

А вот и подарки. От читателей:

Подивиться, друзі, яку світлину Олді нещодавно отримали з фронту, з Донецького напрямку, від Irma Petrova. Це найкращий подарунок для письменника! Кращий за будь-який приз або премію, або навіть державну нагороду.
Дякуємо, Ірмо! Залишайся живою та здоровою і повертайся додому з перемогою!
Також дякуємо Anna Mikhalevskaya: саме вона переслала Ірмі нашу книжку, а нам — світлину від Ірми.

433865179_3749247455332073_2329458087310880096_n-0-0-0-0-1712314274.jpg

Цю світлину надіслав нам з фронту молодший сержант Олександр Астраханцев. Коли ми бачимо, де і в яких умовах читають зараз наші книги, нас переповнюють біль і гордість. Залишайтеся живим, Олександре! Повертайтеся з перемогою! Усього вам найкращого!

435346067_3044287062369089_4581195291844739773_n-0-0-0-0-1712314289.jpg

И от издателей:

Издательство "Freedom Letters" и "Библиотека Бориса Акунина" выпустило аудиокнигу Г. Л. Олди "Дверь в зиму" (сборник новелл 2022-2023 г.) в авторском исполнении Олега Ладыженского.
Время звучания: семь часов.

435093300_3043480295783099_18250563498359619_n.jpg

Анонс от харьковского издательства FOLIO. Первый том "Ойкумены" на украинском языке выходит в бумаге. Остальные 14 тоже в планах.

Якщо видавець відкрив карти, то й ми відкриємо.
"Ойкумена" незабаром виходить у відкритий космос. Чекаємо на перший том, а там і інші томи підтягнуться.

434359244_7786947461324749_3392277057203251610_n-0-0-0-0-1712315610.jpg

Другой издатель обложкой только дразнит:

«Георгий, добрый вечер! Классная книжка, очень нравится», — пишет один из наших художников. И шлёт эскиз обложки, который прямо вау.
Я вам не говорил, но в тяжёлой издательской жизни одна из главных отдушин — открывать письма от художников. Художники у нас великолепные, спасибо им.
Обложка — к новой книге Henry Lion Oldie, скоро опубликуем.

А вот им сами писатели делятся планами:

Олди, знаете ли, работают. Сами удивляемся.
Работа для нас - главный способ удержать психику от падения в Бездну Голодных глаз и единственная возможность в итоге помочь друзьям хоть чем-то.
Пишется цикл "О чем умолчал Гомер". Написали тринадцать рассказов, и кажется, это не предел. Готовы аудиоверсии.
Написана небольшая повесть "Бактеон", непрямое продолжение "Кали-Юги". Также написан рассказ "Побочный эффект". Возможно, в итоге тоже будет цикл. Готовы аудиоверсии.
Есть новые сборники стихов. Будут ещё.
Активно идёт работа по переводу наших романов на украинский язык. Переведены полностью эпопея "Ойкумена" (пять романов-трилогий), Ахейский цикл (четыре романа-дилогии), тетралогия "Чистая Земля" (дилогии "Карп и дракон" и "Дракон и карп"), "Нюансеры" и "Песни Петера Сьлядека" и "Черный ход". В работе "Мессия очищает диск" и "Маг в Законе". Низкий поклон Лорине Филоненко и Галине Панченко!
Готовятся к выходу несколько бумажных книг. Подробности - позже; надеемся, скоро.
Такие дела.

Ну и вишенка на торте - - фрагмент встречи Г.Л.Олди с читателями в Полтаве, в центральной научной библиотеке в прошлом году:


Пой до дна, уходя в запои,
И катись, перекати-поле,
Ветер дунет, и шар колючий,
Что с ним было, уже не вспомнит.


Пісню пий, ніби ти в запої,
І котись, перекоти-поле,
Вітер дуне, й колюча куля
Не згада, хто жив з нею поруч.


* * *

Мне приснился локальный трындец.
Он сказал: "Я большой молодец!
Глянь, какой я большой!
Я к тебе всей душой..."
Я смотрю - он глобальный трындец.


* * *

Мені снився локальний триндець.
"Я великий, - кричить, - молодець!
Бач, великий який!
Не малий, не слабкий..."
Я дивлюсь – він глобальний триндець.


* * *

Не дадут мне премию от Нобеля,
Гнобили меня, все время гнобили,
Критик говорил и патриот,
Что бездарность я и идиот.

Нобель - он придумал динамит,
Зря, конечно, критик мне хамит.


* * *

Не для мене премія від Нобеля,
Гнобили мене, це правда, гнобили,
Критик говорив і патріот,
Що бездарність я та ідіот.

Нобель - він придумав динаміт,
І даремно критик нам хамить.


БЛЮЗ МЯГКОЙ МЕБЕЛИ

Они сидят на диване, мама,
Едят ракеты и пьют напалм,
Одеялами детей укрывают, мама,
Едят ракеты и пьют напалм,
Не все однозначно, говорят они, мама,
Ещё вопрос, кто на кого напал.

А где-то с мясом вылетает рама,
Стеклянная брызжет крупа.

Они пьют чай с сухарями, мама,
Пьют с артобстрелом и взрывом БК,
Они пьют чай в Телеграме, мама,
И складки жира на их боках,
Можем повторить, говорят они, мама,
История любит бэкап.

А где-то вчерашними фраерами
Пишется мертвая азбука.

Они целуют младенцев, мама,
Целуют танки и стволы арты,
Губам их некуда деться, мама,
Куда ни глянешь, везде их рты.
Их бог - Трындец, всемогущий Трындец, мама,
Он вставил штекеры в их порты.

А где-то - главное, что не здесь - яма,
И в яме люди, а не кроты.

Они сидят на диване, мама,
И верят, что планета - большой диван,
Они живут рядом с нами, мама,
И говорят: "Это ради вас!"
Им мало острых ощущений, мало,
Они покупают диван-кровать.

И тут снаряд прилетает прямо
В мягкую мебель, вашу мать.


БЛЮЗ М'ЯКИХ МЕБЛІВ

Вони сидять на дивані, мамо,
Їдять ракети та п'ють напалм,
Ковдрами дітей вкривають, мамо,
Їдять ракети та п'ють напалм,
Не все однозначно, кажуть вони, мамо,
Ще питання, хто на кого напав.

А десь із м'ясом вилітає рама,
Бризкає гостра скляна крупа.

Вони п'ють чай із сухарями, мамо,
П'ють з артобстрілом і вибухами БК,
Вони п'ють чай у Телеграмі, мамо,
Й складки жиру на їхніх боках,
Можемо повторити, вони кажуть, мамо,
Історія любить бекап.

А десь учорашніми фраєрами
Пишеться абетка для мертвяка.

Вони цілують немовлят, мамо,
Цілують танки й стволи арти,
Губам їх не дано промовляти, мамо,
Куди не глянеш, скрізь їхні роти.
Їх бог — Білят, всемогутній Білят, мамо,
Він вставив штекер у їхні порти.

А десь — головне, що не тут, — яма,
Й в тій ямі люди, а не кроти.

Вони сидять на дивані, мамо,
Й вірять, що планета — великий диван,
Вони живуть поряд з нами, мамо,
Й кажуть: «Це все заради вас!»
Їм мало гострих відчуттів, мало,
Вони диван-ліжко йдуть купувать.

І тут снаряд прилітає прямо
В м'які ваші меблі, такі от дива.