24.03.2026
23 марта - день рождения Олега Ладыженского:
|
Кто родился в день весенний, А папашу звали Сеней? Это я, Точно, я, Шумно радуйтесь, друзья! |
Хто народився достеменно, А татуся звали Семеном? Так, це я, Точно, я, Наливаймо на коня! |

А на сайті з'явився новий переклад українською - роман «Месія очищує диск». Переклад зробила Лорина Філоненко. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Юрія Платова.
Хто з жителів Піднебесної не чув у наше освічене ХV століття про хенаньський Шаолінь, знаменитий монастир біля підніжжя гори Сун, колиску військових мистецтв?! Сам імператор благоволить до бритоголових ченців-воїнів; преподобний Чжан Во, один з вищих ієрархів шаоліньської братії — фаворит Сина Неба та глава таємної поліції імперії; скарбниці монастиря ломиться від добра, тисячі селян обробляють монастирські землі, чотири навколишні храми передані в підпорядкування Шаоліню указом владики...
Руки з випаленими на них зображеннями тигра та дракона невидимо й невідворотно творять політику Серединної імперії — але дивні речі трапляються іноді в цьому суєтному світі Жовтого пилу... В одному з міст Китаю поважний торговець раптом заліз до будинку великого сановника та ні з того ні з сього розірвав на шматки рідкісну орхідею, після чого встромив собі ніж у серце; Восьма Тітонька, дружина невідомого фарбувальника, напала на особисту охорону імператорського брата Чжоу-вана, перебивши добру її половину, після чого зламала хребет улюбленій собачці наложниці Сюань і перерізала власне горло мечем, відібраним у правителя.
Ніколи раніше не бавився крадіжками поважний торговець, ніколи не славилася досвідченістю в кулачному бою Восьма Тітонька — але на третій день після смерті у обох злочинців проступають на руках дивовижні трупні плями.
Тигр і дракон.
І не випадково бритоголовий монах радить судді Бао, якому доручено розслідування цієї дивної справи, не надто старанно проводити свої пошуки.

Олег Ладыженский задумчиво:
Если бы в первой половине девяностых годов прошлого века кто-нибудь сказал нам, что те книги, которые мы пишем в данный момент, будут читать более тридцати лет, несмотря на смену поколений - я бы не поверил.
Точно говорю, не поверил бы. Я тогда и прожил-то всего тридцать лет.
Полагаю, я так же пропускаю мимо ушей то, что мне говорят сегодня. Оно кажется невероятным.
Но кто его знает? Тридцать лет спустя...* * *
Якби в першій половині дев'яностих років минулого століття хтось сказав нам, що ті книги, які ми пишемо в даний момент, читатимуть більше тридцяти років, незважаючи на зміну поколінь - я не повірив би.
Точно кажу, не повірив би. Я тоді й прожив усього тридцять років.
Гадаю, я так само пропускаю повз вуха те, що мені кажуть сьогодні. Воно здається неймовірним.
Але хто його знає? Через тридцять років...* * *
Сенсей однажды сказал мне: "Человека нельзя перевести через порог, если он сам не подошёл к этому порогу". С годами я все больше убеждаюсь в его правоте.
* * *
Сенсей одного разу сказав мені: "Людину не можна перевести через поріг, якщо вона сама не підійшла до цього порога". З роками я все більше переконуюсь у його правоті.
|
Сожалеем об этом, мечтаем о том, Это было вчера, это будет потом, Мимо жизни проходим, не глядя, не слыша, И пылится на полке нечитанный том... |
Щось учора було, щось вже потім іде, Ми жалкуємо, мріємо: де воно, де? Повз життя пробігаємо, не подивившись, Пилом книга нечитана геть припаде. |
"Баллада масок". Из одноименного альбома (песни друзей на стихи Олега Ладыженского). Музыка, вокал: Елена и Сергей Соболевы. Видео - Роман Шевченко.
У поэта то и это,
Это у него и то,
То сирена, то ракета,
И потрепано пальто.У поэта шансов нету
На коне скакать в веках,
И поэтому поэты
Тихо лезут в книжный шкаф.Там, в шкафу, на третьей полке,
Тишина да ерунда,
И выглядываешь в щёлку:
"Как вы? Вижу, как всегда!"

Ну и финальная новость на сегодня:
"Таки ура, товарищи! или Пятница, 13-е от Олди".
Но начнем по порядку. В марте 2022-го мы написали в своих дневниках:
"А ведь мы незадолго до начала вторжения начали писать новую книгу. Славную такую, улыбчивую. В перспективе там, разумеется, маячил и драматизм, но всё-таки...
Составили стратегический план от начала до конца. Осознали финал, к чему стремимся. Написали полтора или два авторских листа, уже не помним. Перезванивались, зачитывая друг другу особо удачные моменты.
И тут упали первые ракеты.
Как ты, книга? Где ты, книга? Будешь ли?!"Позже, отвечая на вопрос читателя, мы сказали:
"Перед самым вторжением мы начали писать новый роман из Реттийского цикла "Сон бабочки в летнюю ночь". Успели написать два авторских листа, а потом прилетели первые ракеты по Харькову.
Сейчас продолжить этот роман не получается, тут нужно совсем другое настроение. Но надежды мы не теряем."Сейчас, в марте 2026-го, мы рады сообщить вам: "Сон бабочки в летнюю ночь" написан нами до конца. Написан вопреки всему, что творится вокруг. Теперь выдохнем и займёмся отделочными работами.
Роберт Хайнлайн, "Пять правил писательского успеха":
"Первое: Вы должны писать. Второе: Вы должны заканчивать написанное."

"Таки ура, товариші! - або П'ятниця, 13-е від Олді".
Але почнемо послідовно. У березні 2022-го ми написали у своїх щоденниках:
"А ми ж незадовго до початку вторгнення почали писати нову книгу. Славну таку, усміхнену. У перспективі там, зрозуміло, маячив і драматизм, але все-таки...
Склали стратегічний план від початку до кінця. Усвідомили фінал, чого прагнемо. Написали півтора чи два авторські аркуші, вже не пам'ятаємо. Телефонували один одному, зачитуючи особливо вдалі моменти.
І тут упали перші ракети.
Як ти, книго? Де ти, книго? Чи будеш?!"Пізніше, відповідаючи на запитання читача, ми сказали:
"Перед самим вторгненням ми почали писати новий роман з Реттійського циклу "Сон метелика літньої ночі". Встигли написати два авторські листи, а потім прилетіли перші ракети по Харкову.
Зараз продовжити цей роман не виходить, тут потрібний зовсім інший настрій. Але надії ми не втрачаємо."Зараз, у березні 2026-го, ми раді повідомити вам: "Сон метелика літньої ночі" написаний нами до кінця. Написаний попри все, що коїться навкруги. Тепер видихнемо і займемося оздоблювальними роботами.
Роберт Хайнлайн, "П'ять правил письменницького успіху":
"Перше. Ви маєте писати.
Друге. Ви маєте закінчувати написане."
