Осенняя встреча во Львове

29.09.2025

Видавництво «Фоліо» запрошує на презентацію фантастичних романів дуету Генрі Лайон Олді «Чиста Земля», «Ойкумена. Космічна симфонія», «Чорна поземка» та інших книг на Львівському Книжковому Форумі!
Також буде представлена Антологія сучасної української наукової фантастики «Я і мої роботи».

Презентація 1: Коли: 2 жовтня 2025 року, з 16:00.
Де: м. Львів, вул. Зелена, 24, Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека, 2-й поверх.

Презентація 2: Коли: 3 жовтня 2025 року, 16:00-18:00.
Де: м. Львів, вул. Листопадового Чину, буд. 6, «Будинок вчених», 2-й поверх, театральна зала.

Вхід вільний. Ласкаво просимо!

Олди, знаете ли, работают несмотря ни на что. Ну, это не новость. Новости ниже:

• Пишем вторую книгу новой, третьей дилогии "Карп, дракон и журавль" из цикла "Чистая Земля (/shop/chistaya-zemlya)". Написали "Повесть про одного начальника и две грамоты". В работе финальная "Повесть о гонцах в преисподнюю".
• Сайт "Мир Олди" опубликовал:
• цикл «ОСОБЕННОЕ ВРЕМЯ» «в один клик», на двух языках (в авторском переводе). В цикл входят повести и рассказы «Питомец», «Побочный эффект», «Бактеон», «Кали-Юга», «Ничего личного» и «Орфей и Эвридика».
• Ахейский цикл "в один клик". К романам, посвященным Древней Греции, добавилась новая книга "Эллада" — цикл "Чистая Земля" (романы-дилогии "Карп и дракон" и "Дракон и карп") в переводе на украинский язык.
• рассказ "Релокант.
• сборник стихов Олега Ладыженского "Баллада трёх стен" на русском и украинском языках (текст и аудио в авторском исполнении). Готовится к публикации сборник "Замёрзший день".
• На портале американского журнала Amazing Stories вышла на английском языке новая статья "Украина: фантастика на нуле", посвященная современной фантастике в Украине, и особенно украинским военным, которые, несмотря ни на что, находят силы, время и вдохновение писать фантастические произведения в промежутках между боевыми действиями. К статье добавлена информация о благотворительном сборе на нужды одного из подразделений ВСУ.
• Записан альбом песен на стихи Олега Ладыженского "Монологи" в авторском исполнении (фактически два альбома на двух языках). Готовим публикацию.
• На украинский язык переведены цикл "Бездна Голодных глаз" и повесть "Заря над Содомом". Началась работа над переводом романа-дилогии "Нам здесь жить". Благодарим наших драгоценных переводчиц Лорину Филоненко и Галину Панченко за неустанный труд!

Такие дела.

Задумчиво

Первую редактуру текста мы делаем после написания фрагмента. Не всего текста, а каждого отдельного фрагмента (эпизода). Здесь правок, сокращений и дописываний больше всего.
Потом несколько фрагментов сшиваются вместе, и делается вторая редактура. Здесь правок меньше, но они, пожалуй, важнее, потому что здесь проявляется темпоритм главы. При необходимости сразу делается третья редактура, потому что глаз "замыливается".
Четвертая, финальная редактура делается после окончания работы над всем текстом. Она больше похожа на корректуру.

Вичитуємо авторський переклад нової повісті деталі згодом усіх любимо цьомки-цьомки завжди ваші Олді.

Вночі по Харкову масовано били шахедами. Сімнадцять вибухів.
Як стихло, на мою вуличку приїхала поливальна машина. Про всяк випадок усе помила, хоч і так було чисто.
Рано-вранці у двір заїхав сміттєвоз, очистив баки.
Двірники у кількості підмітають, миють, прибирають.
Комунальники водоканалу на сусідній вулиці змінюють труби та ставлять новий колодязь.
Такі справи.

Мудрый Фейсбук дал мне новый значок: "Инициатор дискуссий". Вот, думаю, не переименовать ли его в "Срачекриэйтор"?

Харьков, осень 2025, Саржин яр

Ката Сэйсан ("Тринадцать"), шестая из кайсю-ката ("открытых форм") стиля Годзю-рю. Тринадцать - число здоровья, долголетия и прочих ништяков. Говорят, старейшая ката стиля родом из Южного Китая - техники ближнего боя, удары ногами по нижнему уровню (пах, колени), плотная работа в прямом контакте, ряд захватов в сочетании с ударами. Моя любимая ката, так уж вышло.
Чем богаты, тем и рады.

Ката Сэйпай ("Восемнадцать рук"), пятая из кайсю-ката ("открытых форм") стиля Годзю-рю. Ката крученая, борцовская, много ладоней, практически нет прямых ударов кулаком, характерных для общепринятого каратэ. Рассчитана на бойца "тигриного" телосложения: мощного, мягкого, верткого.
Образ ката - "тигр, спускающийся с горы". Вероятно, из-за широких стоек и понижающих техник.
Совсем "не моя" ката по психофизике. В особенности когда делаешь ее не на ровном татами, а в лесу, на кочках, шишках, камнях и корнях.
Что ж, тем интереснее.

С дивной регулярностью появляются комментарии двух типов:
"Все ваши штучки фигня, ничего нет лучше бокса!"
"Лучше нету каратэ, чем в кармане два ТТ!"
Авторы первого комментария, как правило, не имеют достижений в боксе. Авторы второго комментария плохо стреляют.

Хорошие книги - Олди рекомендуют

Олександр Красовицький: «Кінець гри». Роман.
Видавництво «Фоліо», Україна, м. Харків, 320 стор., 2025 р.

Це досить незвичайний різновид художньої прози: сатиричний політико-фантастичний роман у діалогах. Та ще й з елементами криптоісторії / конспірології. Досі таке мені особисто не траплялося. Дія відбувається, в основному, в США і зовсім трохи — в Румунії в наш час і трохи — в найближчому майбутньому. Серед дійових осіб — Дональд Трамп, Ілон Маск, а також... Влад Цепеш!
Вже цікаво, так?
Політика та її залаштунки, змови та таємні домовленості, явна та підкилимна боротьба, божевільні амбіції, спроба переділу глобального світоустрою, нові технології, включаючи «ляльок»-біороботів...
Прочитав за один день. Читалося з цікавістю, відірватися було важко, весь час хотілося дізнатися «що далі». Інтрига присутня майже з самого початку і зберігається в тій чи іншій мірі практично до фіналу. Незважаючи на те, що 90% тексту складається з діалогів, динаміка розвитку дії присутня і разом з інтригою підтримує інтерес і тримає в напрузі практично весь час. Є кілька зовсім невеликих «провисів», але особливої погоди вони не роблять.
Присутній поступовий розвиток / розкриття більшості героїв — у всякому разі тих, які активно діють. Більше за всіх розкриваються / змінюються Мері Джейн і Влад Цепеш. Решта — в меншій мірі. Персонажі другого-третього плану практично не змінюються, виконуючи роль статистів-коментаторів. Дуже хороший момент, коли Трамп несподівано з ризиком для життя кидається рятувати свого адвоката від бойових біо-ляльок. Це додає нових фарб його образу / характеру, робить Трампа більш об'ємним і живим.
Позитивних героїв у романі немає. Жодного. Є більш-менш нейтральні та різко негативні.
Персоніфікація мови персонажів, яка особливо важлива для роману, що складається майже з одних діалогів, — присутня. Місцями вона навмисно перебільшена і гротескна — як, наприклад, у Трампа і Маска. Зрозуміло, що «це не баг, це фіча». Роман взагалі досить сатиричний і написаний на межі гротеску/політичного памфлету — хоча й не перетинає цю межу. Низка епізодів, особливо за участю біо-ляльок — відверто комедійні, та при цьому цілком вдалі. Реально сміявся в деяких місцях.
У решти персонажів персоніфікація мови також, в цілому, присутня, але виглядає менш яскравою — особливо на тлі перебільшеної персоніфікації мови Трампа і Маска. (Хоча, судячи з усього, перебільшення тут не таке вже й сильне — «наживо» на публіці та в мережі ці двоє й справді висловлюються в подібній манері, судячи з того, що я читав / чув.)
Всі елементи сюжетної структури: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація і розв'язка — присутні. Всі ці частини цілком пропорційні, хіба що кульмінація трохи «розмазана».
Про недоліки книги:

1. Зрідка в діалогах зустрічаються абсолютно невимовні довжелезні складнопідрядні/складносурядні фрази. Люди так не говорять.
2. Іноді (не надто часто, але й не в поодиноких випадках) герої висловлюються якимись казенними, «канцелярськими» фразами. У ряді місць це виправдано (пафосний канцелярит офіційних заяв), але в інших випадках — ні.
3. Приблизно з середини роману й далі деякі фрагменти з поясненнями, що насправді відбувається, як на мене, дещо затягнуті. Персонаж, який їх озвучує, «розжовує» співрозмовнику те, що, в цілому, і так ясно читачеві або вже згадувалося в тексті раніше.
4. Десь з середини роману й далі у фрагментах секретних нарад у бункері в Кремнієвій долині місцями (не скрізь) спостерігається певний сумбур.

Однак усі ці недоліки — локальні та не принципові, на мій погляд. Вони жодним чином не переважають достоїнств книги (хоча і створюють відчуття якоїсь «порошинки в оці»). В цілому ж, як на мене, роман цікавий і досить незвичайний за формою / манерою написання. Прочитав із задоволенням і практично на одному диханні.

Стихи