Список желаний

Ваш список желаний пуст. Перейти в каталог?

Джульетта

07.03.2024

Мы продолжаем публикацию нового романа Генри Лайона Олди «ЧЕРНАЯ ПОЗЕМКА».

Сегодня вашему вниманию предлагается история первая «ДЖУЛЬЕТТА»/«ДЖУЛЬЄТТА» на двух языках (в авторском переводе), а также аудиозапись в исполнении Олега Ладыженского.

Juliet_Cover_UA-0-0-0-0-1709727777.jpg

Взрывы были едва слышны.
Окажись шум города самую чуточку громче, насыщенней и прожорливей, он съел бы эти далекие взрывы без остатка. Да и так никто не обращал на подозрительный шум внимания, торопясь по делам или гуляя с детьми. Каналы и чаты уже отзвонились успокоительным благовестом:
«Друзья, в области начались тренировки, без паники! Сегодня наши воины оттачивают умения стрельбы из тяжелого и стрелкового оружия. Эхо с полигонов может доноситься в город, поэтому если вы слышите какие-то бахи, не паникуйте, всё под контролем. В случае какой-либо опасности — мы сообщим».
Весна, невпопад подумал я. Перезимовали.
В ноябре, помню, все боялись подступающей зимы. Я говорю о гражданских, мирняке, кто не уехал за кордон; фронт — дело особое. Одни бодрились, другие впадали в депрессию, третьи кипели от безвыходной ненависти. То, чего боялись, сбылось — массированные ракетные удары по ТЭЦ и объектам инфраструктуры, долгие часы, а случалось, что и дни без света, тепла и воды, пока коммунальщики, эти ангелы-хранители города, без отдыха и сна ремонтировали и восстанавливали разрушенное. И вот зима прошла и сгинула, а живые огляделись, выдохнули и сказали себе с некоторой долей облегчения:
«Мы живы!»

* * *

Вибухи були ледь чутні.
Якби шум міста був голоснішим, більше насиченим і ненажерливим, він з'їв би ці далекі вибухи без залишку. Та й так ніхто не звертав на підозрілий шум уваги, поспішаючи у справах чи гуляючи з дітьми. Канали та чати вже віддзвонилися заспокійливим благовістом:
«Друзі, в області розпочалися тренування, без паніки! Сьогодні наші воїни відточують вміння стріляти з важкої та стрілецької зброї. Відлуння з полігонів може долинати до міста, тому якщо ви чуєте якісь бахи, не панікуйте, все під контролем. У разі будь-якої небезпеки ми повідомимо».
Весна, не до ладу подумав я. Перезимували.
У листопаді, пам'ятаю, всі боялися зими, що підступала. Я говорю про цивільних, мирняків, хто не поїхав за кордон; фронт — справа особлива. Одні бадьорилися, інші впадали в депресію, треті кипіли від безвихідної ненависті. Те, чого боялися, збулося — масовані ракетні удари по ТЕЦ та об'єктах інфраструктури, довгі години, а траплялося, що й дні без світла, тепла та води, поки комунальники, ці ангели-охоронці міста, без відпочинку та сну ремонтували та відновлювали зруйноване. І ось зима пройшла й згинула, а живі озирнулися, видихнули та сказали собі з деякою часткою полегшення:
«Ми живі!»


Черно-белые внутренние иллюстрации Александра Семякина. Обложка и оформление - Urszula Helena Kuzma.

4_Juliet-0-0-0-0-1709727951.jpg


Частина зібраних коштів, як завжди, піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у розв'язаній Росією війні.
Адміністрація сайту встановила на збірку декілька різних цін. Вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо один одному, виживаємо разом.

Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".

Допомога

Часть вырученных средств, как обычно, пойдет на помощь украинцам, пострадавшим от боевых действий в развязанной Россией войне.
Администрация сайта установила на рассказ несколько разных цен. Выбирайте ту, которая вам по карману.
Помогаем друг другу, выживаем вместе.

Помочь без покупки книги можно тут (пожалуйста, пишите комментарии к переводам). Другие способы можно найти на странице "Благодарность".

Помощь