До «суперомнібусу» увійшли всі вірші воєнного часу (2022-2025 р.р.) Олега Ладиженського, написані на сьогоднішній день. Дванадцять поетичних збірок: касиди, балади, рубаї, верлібри, сонети, блюзи, поеми... Три з половиною роки життя. Більшість віршів представлена в авторських перекладах Олега Ладиженського, а деякі — у перекладах чудової перекладачки та поетеси Лорини Філоненко, за що їй велика дяка!
Відтепер увесь цикл «ВІРШІ ВІЙНИ» доступний одним файлом у повному обсязі, як то кажуть, «в один клік» — як у вигляді тексту, так і у вигляді аудіо-версії.
Вітаємо всіх наших захисників і захисниць з Днем Збройних Сил України (5 листопада)! Велика дяка та низький уклін всім вам! Бажаємо удачі, здоров'я та повернення додому живими-здоровими та з перемогою! Слава Україні! Героям слава!
А також вітаємо всіх причетних із Днем Волонтера (6 листопада).
Мысли вслух от Олега Ладыженского:
Задумчиво:
Всегда стоит заранее думать, что происходит у окружающих тебя людей после твоих слов: опускаются руки или выпрямляется спина.
* * *
Задумливо:
Завжди варто заздалегідь думати, що відбувається в оточуючих тебе людей після твоїх слів: опускаються руки або випрямляється спина.
Стихи
Цветущей вишней
Пока я любовался
Спёрли кимоно.
Квітуча вишня
Поки я милувався
Вкрали кімоно.
* * *
Крысы расселись вокруг крысолова,
Слушают музыку. Честное слово,
Моцарт в сравнении с этим - отстой!
Радует флейта их снова и снова.
* * *
Сіли щури навкруги щуролова,
Слухають музику. Вірте на слово,
Моцарт із цим в порівнянні – відстій!
Радує флейта їх знову та знову.
* * *
Признаю я, Хайям, все ошибки свои
И про каждую честно пишу рубаи,
Если б пил я по чарке за каждую - знаешь,
Я б ни дома тогда не имел, ни семьи!
* * *
Помилки визнаю я, Хаяме, свої
Та про кожну помилку пишу рубаї,
Коли б пив я за кожну помилку по чарці,
Я, п'яничка, ні дому б не мав, ні сім'ї!
* * *
В виртуальных полях виртуальная пляшет метель,
Виртуальных спасителей на виртуальном кресте
Распинают, кумир виртуальный возводят и рушат...
Всюду, всюду участвуем, не покидая постель.
* * *
У полях цифрових віртуальна буя заметіль,
Віртуальних Спасителів на цифровому хресті
Розпинають, кумир віртуальний будують, руйнують...
Всюди трудимось, не залишаючи теплу постіль.
* * *
Как заметил Руставели
В "Витязе в тигровой шкуре":
"Каждый мнит себя стратегом,
Видя бой со стороны,
Умостившись на диване
С пивом и ведром попкорна..."
Только жаль, не сохранились
Две последние строки.
* * *
"Витязь у тигровій шкурі"
Містить мудрість Руставелі:
"Кожен лізе у стратеги,
Збоку дивлячись на бій,
Умостившись на дивані,
З пивом і відром попкорну..."
Шкода, що не збереглися
Два останні ті рядки.