Urbi et Orbi або Місту та Світу. Книга третя. Вигнанниця Ойкумени
Авторы:
Генрі Лайон Олді
Год: 2023
Язык: uk
Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. У тридцять чотири роки вона лікувала джинна від аутизму, мало не втративши зір. У тридцать шість погодилася на зустріч зі своїм страхом заради чужої дитини. У тридцять сім замкнулася в незламній Скорлупі, залишивши близьким пам'ять та надію. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але іноді втрачає їх, розбившись усією міццю об могутню броню невідомого. Танцюй на вулицях Шадрувана, чаклунка з флейтою! Коли реальності стикаються, народжується сила — і треба йти далі, бо Всесвіт нескінченний. Книга «Вигнанниця Ойкумени» завершує роман «Urbi et orbi, або Місту та світу». Дія роману розгортається на галактичних просторах Ойкумени, вже відомих читачеві за пригодами Лючано Борґотти, директора театру «Вертеп». Переклад: Лорина Тесленко (Філоненко).
Показать больше
Ваша библиотека
Настройки
Масштаб шрифта:
1x
Межстрочный интервал:
1.6x
Ночной режим

Urbi et Orbi або Місту та Світу. Книга третя. Вигнанниця Ойкумени

Авторы: Генрі Лайон Олді
Год: 2023
Язык: uk

«Дайте мені інші обставини! — молить невдаха. — Інший світ, друге життя, виворітну реальність! Що завгодно, але інше! Вже я ж бо розвернуся, вже я ж бо знайду себе: зроблю кар’єру, одягну корону, випрямлю спину й почну бігати вранці…» Ні, не дають. І не тому, що невдаха бреше. Трапляється, боягуз, потрапивши у вогонь, випрямляє спину. Буває, мерзотник, потрапивши в живильне середовище, дуже навіть розкручується. Товстун, ставши здобиччю, починає бігати від мисливців набагато бадьоріше — і вранці, і цілодобово. У благанні — замініть! ощасливте! — є здорове зерно.

І все одно не дають.

У долі тонкий слух. Крик «Дайте!» такий гучний, що оглушує її.

Тераучі Ое, «Шурхіт у листі»

Книга третя

ВИГНАННИЦЯ ОЙКУМЕНИ

«Дайте мені інші обставини! — молить невдаха. — Інший світ, друге життя, виворітну реальність! Що завгодно, але інше! Вже я ж бо розвернуся, вже я ж бо знайду себе: зроблю кар’єру, одягну корону, випрямлю спину й почну бігати вранці…» Ні, не дають. І не тому, що невдаха бреше. Трапляється, боягуз, потрапивши у вогонь, випрямляє спину. Буває, мерзотник, потрапивши в живильне середовище, дуже навіть розкручується. Товстун, ставши здобиччю, починає бігати від мисливців набагато бадьоріше — і вранці, і цілодобово. У благанні — замініть! ощасливте! — є здорове зерно.

І все одно не дають.

У долі тонкий слух. Крик «Дайте!» такий гучний, що оглушує її.

Тераучі Ое, «Шурхіт у листі»

Загрузка...