Urbi et Orbi або Місту та Світу. Книга друга. Королева Ойкумени
Авторы:
Генрі Лайон Олді
Год: 2022
Язык: uk
Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В двадцять один рік вона познайомилася з війною, любов'ю та зрадою. В двадцять п'ять врятувала гусака зі глека, химеру від голодної смерті і себе — від вигнання з Храму № 3. В тридцять з гаком її наздогнав корабель-привид і навчив ховати пацієнтів. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але й термосилова броня не захистить тебе від крижаних поцілунків реальності. Танцюй на пагорбах, жінка з флейтою! Молодість закінчилася, треба йти далі — у зрілість, сповнену чергових сюрпризів. Роман «Місту та світу» знову відкриває нам галактичні простори Ойкумени, вже відомі читачеві з пригод Лючано Борготти, директора театру «Вертеп». Переклад: Лорина Тесленко (Філоненко).
Показать больше
Ваша библиотека
Настройки
Масштаб шрифта:
1x
Межстрочный интервал:
1.6x
Ночной режим

Urbi et Orbi або Місту та Світу. Книга друга. Королева Ойкумени

Авторы: Генрі Лайон Олді
Год: 2022
Язык: uk

Анна-Марія ван Фрассен, метреса ценольбології — до речі, мати однієї з моїх студенток, — у своїх роботах вивчає обмеження, як головний чинник щастя. Я не знаю, що це за наука — ценольбологія. Крім ларгітасців, ніхто не в змозі розібратися в їхньому зводі наук — технесфетика, терпногнозія або, хай вибачать мені духи предків, хрематологія… Але метреса де в чому має рацію. Обмежуючи себе, ми провокуємо й вихід за межі. Мого друга Кендзабуро Танідзакі, генія вібролютні, одного разу запитали: як він досяг такої майстерності? Кендзабуро сказав: «Якщо я не грав один день, це відчувають мої пальці. Якщо я не грав два дні, це відчує моя дружина. Якщо ж я не грав три дні — це відчують усі слухачі. Я не можу дозволити собі образити недбалістю власні пальці, не кажучи вже про дружину й вас, що сидять у залі…»

Якщо ми, телепати, дамо поступку своїм обмеженням на один день — цього не відчує ніхто, крім нас самих. Якщо ж ми «розпустимо вузли» на два дні — це позначиться на наших близьких. Три дні — і нас знищать. Хто? Не обов’язково розгнівані люди.

Можливо, природа.

Тераучі Ое, «Шурхіт у листі»

Книга друга

КОРОЛЕВА ОЙКУМЕНИ

Анна-Марія ван Фрассен, метреса ценольбології — до речі, мати однієї з моїх студенток, — у своїх роботах вивчає обмеження, як головний чинник щастя. Я не знаю, що це за наука — ценольбологія. Крім ларгітасців, ніхто не в змозі розібратися в їхньому зводі наук — технесфетика, терпногнозія або, хай вибачать мені духи предків, хрематологія… Але метреса де в чому має рацію. Обмежуючи себе, ми провокуємо й вихід за межі. Мого друга Кендзабуро Танідзакі, генія вібролютні, одного разу запитали: як він досяг такої майстерності? Кендзабуро сказав: «Якщо я не грав один день, це відчувають мої пальці. Якщо я не грав два дні, це відчує моя дружина. Якщо ж я не грав три дні — це відчують усі слухачі. Я не можу дозволити собі образити недбалістю власні пальці, не кажучи вже про дружину й вас, що сидять у залі…»

Якщо ми, телепати, дамо поступку своїм обмеженням на один день — цього не відчує ніхто, крім нас самих. Якщо ж ми «розпустимо вузли» на два дні — це позначиться на наших близьких. Три дні — і нас знищать. Хто? Не обов’язково розгнівані люди.

Можливо, природа.

Тераучі Ое, «Шурхіт у листі»

Загрузка...