Сайт "Світ Олді" представляє благодійну публікацію збірки віршів Олега Ладиженського «ВІНОК КАСИД» (у авторському перекладі). Збірку склали тридцать шість касид: двадцять чотири, які були написані у різні часи, в тому числі для роману "Я візьму сам", і дванадцять нових касид, написаних у 2022-му році. Є також аудіозапис у виконанні автора.
Отримані кошти підуть на допомогу українцям, постраждалим від бойових дій в розв'язаній Росією війні. Адміністрація сайту встановила на збірку декілька різних цін. Вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо один одному, виживаємо разом.
КАСИДА ХОДЖИ НАСРЕДИНА
Оце, хлопці, ази: я раптовіш грози і миліш переможної трізвості.
Такі ж самі ази: гострий в мене язик. Як би вам, о кизи, не порізатись!
Борода на щоках, і галоп ішака — не галоп і не рись, хоч розтріскайся,
Доля наша легка, й погляд ваш звисока не піднімуть, султане мій, тиск мені.
Ну які там ножі? Звідки ніж у ходжи? Хіба цей невеличкий на поясі?
Вузлик — вай! — зав'яжи, байку нам розкажи, і не буде прекрасніше повісті.
Як мені повиниться? Камінь в спину — дрібниця, лайка — пил, і нехай собі лаються,
У долонях синиця, на дорозі криниця, у пліток довгий ніс, пальці зламані.
Дотеп напоготів — гей, не клич ти катів, скарги не відправляй в канцелярію,
Краще б ти пропотів чи до раю злетів… До таких доля — сучою лярвою!
Хоч ставай у ряди, всюди я Насредин — для того, хто не їв, і для ситого,
Вах, муллово муллі та хулово хулі, а касиді, то звісно, касидово!
Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".
