Онук Персея
12.01.2024
Роман-дилогія «Онук Персея» в перекладі українською опублікований на сайті «Світ Олді» однією позицією, тобто дві книги разом, в один клік.
У паперовому варіанті сказали би: омнібус.
Запрошуємо до Давньої Греції! Це на сайті вже другий роман з Ахейського циклу. Першим був «Герой має бути один».
Отака проста новина, а яка колосальна робота стоїть за нею! Які люди! Чудова й талановита перекладачка Галина Панченко; моторний адмін Евгений Ступников, янгол-охоронець «Світу Олді»; ну й ми долучилися, не без того.
До речі, робота з перекладу наступних книг Ахейського циклу кипить, дещо вже перекладено. Чекайте, згодом буде!
Переклад - нове життя книги. Живемо далі!
Коментар перекладачки:
Неймовірно цікаво працювати над перекладом книг талановитих, невтомних віртуозів слова, невичерпних геніїв фантазійного лету, улюблених ОлДі! Читайте, люди добрі, насолоджуйтеся, не втрачайте можливості збагатити свій внутрішній світ, допомагаючи світу зовнішньому, який чекає вашої допомоги та вірить у неї!
Київ, 21 січня: вистава за п’єсою Г. Л. Олді «Другі Руки» та зустріч з авторами! Запрошуємо!
ЩО ЦЕ БУДЕ:
Театральне об'єднання Fe.Nik.S запрошує на виставу «Якщо одяг заважає — знімай, або Другі Руки» за п’єсою Г. Л. Олді. Після вистави відбудеться творча зустріч з авторами.
ДЕ І КОЛИ:
Київ, Культурний центр «Арт-Братислава», 21 січня 2024 р. (неділя). Адреса: вул. Архипенка, буд. 5. Початок вистави: 18:00, початок зустрічі з Г. Л. Олді: 20:00.
Квиток на виставу автоматично дає можливість потрапити й на зустріч з Г. Л. Олді.
Окремі квитки тільки на зустріч з Г. Л. Олді також можна придбати.
Отримані кошти будуть направлені 38 ОСБ "Вінницькі янголи" на дрон “Мавік”, а також громадській організації "Діяти" на лікарські засоби.
ВИСТАВА:
Філософська комедія за п’єсою Генрі Лайона Олді. Перед нами ще один оригінальний погляд на потойбічне життя.
У ролях: Володимир Лікутін, Олексій Вансовський, Артем Келлер, Марія Дударь.
Режисер: Сергій Федорчук.
ЗУСТРІЧ З Г. Л. ОЛДІ:
Творча зустріч з українськими письменниками Олегом Ладиженським та Дмитром Громовим, що працюють у співавторстві під псевдонімом “Генрі Лайон Олді”.
Запрошуємо!
Цитуємо «Ойкумену»:
У любителі скаржитися на життя спить актор, що не відбувся. Він потребує публічності, як наркоман – дози. З завзятістю маніяка він ганяється за жертвою, в реальності й віртуальності, вдома й в космосі. Спіймавши ж, миттєво облаштовує майданчик – затишний, що сприяє розмові, огороджений решітками без найменших ознак виходу.
Хочете чи ні, але ви будете дивитися запропоновану виставу. Озирнутися не встигнете, як набереться повна зала. Тим більше, що в нас, необачно думаючих, що ми – всього лише публіка, криється чуйний резонатор – маскуючись під співчуття, цей негідник миттю перероджується в злоякісну пухлину, пускаючи метастази в усі куточки душі.
Ах, сучий син, чарівливий мученик, любитель скаржитися на життя! Аматор? Професіонал! Він не просто бажає вилити на вас відхоже відро.
Йому потрібно, щоб ви зааплодували.
Со щитом, на щите, под бронёй, на броне -
Все по нраву, все в пищу годится войне,
Солью слез приправляется трапеза эта,
Перцем ярости, горечью в хлебном вине.
|
Зі щитом, на щиті, у броні, на броні -
До вподоби, все в їжу годиться війні,
Сіллю сліз приправляється трапеза дика,
Перцем люті та гіркістю в злому вині.
|
* * *
В эпоху развитого интернета
Ещё баллада - ладно, но сонет?
Его отвергнет бравый интернет,
Ты устарел, забытый строй сонета.
Ты повышаешь рейтинги? О нет!
Ни капиталов не приносишь мне ты,
Ни славы. От оваций в стороне,
Мелькнём и пропадем, и канем в нети.
Наш беден стол, и вместо кьянти - спирт,
Мы замерзаем, как ямщик в степи,
Прижав к груди ничтожные таланты,
Но рядом за столом сидит Шекспир,
Петрарка выпил лишнего и спит,
И, неулыбчив, размышляет Данте.
|
* * *
В епоху перемоги інтернету
Балада – ще гаразд, але сонет?
Його відкине бравий інтернет,
Ти застарів, забутий лад сонета.
Ні рейтингів зростання, ні монет
Не принесеш, обійдеш ще мене ти
І славою. Що оплески? Дурне.
Ми блимнемо та канемо у неті.
Наш бідний стіл, і замість кьянті - спирт,
Ми мерзнемо, як цуцики сліпі,
Нікчемні обіймаючи таланти,
Та поряд за столом сидить Шекспір,
Петрарка випив зайвого і спить,
І розмірковує похмурий Данте.
|